Як взяти долю у свої руки.

15.5.2018

Юлі — 25, її зростання 148 сантиметрів, з трирічного віку вона живе з діагнозом «хондродистрофия». Саме живе, а не існує, загнана в кут власними комплексами. Ця мініатюрна дівчина змогла взяти долю у свої руки і на зло всім примхам долі знайти свій шлях, по якому впевнено йде день за днем. Юля народилася семимісячною, всього кіло дев’ятсот. У перші хвилини свого життя вона осиротіла: мама померла прямо на операційному столі. Маленьку онуку без коливань забрала бабуся Ганна Іванівна, з піпетки вигодовувала дитину, яка була настільки мала і слабка, що навіть соску не могла взяти. Завдяки любові бабусі Ганни і дідуся Чи Юля зміцніла і пішла на поправку. Також ви можете знайти все необхідне на ресурсі www.magi66.ru.
Правда, Ганні Іванівні довелося залишити роботу, головним годувальником у родині став дід, який ходив ночами вартувати свиноферму в Велетово. Будинки велике господарство: корова, свині, качки, кури. Незважаючи на вік з усім управлялися Ганна і Анатолій Смолянко, старалися для внучки, щоб на столі все було своє, домашнє. З 8 класу Юля мріяла стати співачкою. Спочатку її голос боязко звучав тільки для будинку, потім у школі, в оздоровчому таборі «Вяселка». На випускному вечорі в Турецькій школі Юля виконувала шкільний вальс, під який кружляли її однокласники, прощаючись з дитинством. Юля, яку з народження виховували з вірою у свої сили, вирішила «штурмувати» Гродненський державний університет.
Факультет психології здався їй найпривабливішим: отримавши диплом, вона зможе допомагати людям вирішувати їх проблеми! Багато хлопці в той рік брали цільове спрямування, з яким вступити було набагато легше, але Юля пішла на принцип і вирішила здавати іспити на загальних підставах. Знаєте, як приємно, коли на кожній перерві до мене забігають мої учні. І кожен зі своїм питанням або історією. Є двоє хлопців, які теж психологами хочуть стати, як і я. Дійсно, сьогодні по суті у дівчини, крім роботи і колективу, де її прийняли тепло і опікують як дочка, нікого немає.